Критерій Треска
Критерій Треска (Tresca yield criterion) — критерій початку текучості, заснований на найбільшому дотичному напруженні. Для головних напружень \(\tau_{\max}=(\sigma_{\max}-\sigma_{\min})/2\); текучість прогнозують, коли \(\tau_{\max}\) досягає половини границі текучості за одновісного розтягу.
Застосовують для оцінювання міцності пластичних металів за багатовісного навантаження, зокрема за поєднання згину і кручення. Критерій часто дає консервативнішу оцінку, ніж критерій Мізеса.
Докладніше: Теорії міцності (гіпотези граничних станів).