Навчальна тема
Деформації стержнів при розтягу та стиску
Поздовжні й відносні деформації стержнів, формула Δl = NL/(EA), ступінчасті стержні та сумарне видовження при осьовому навантаженні.
0 практичних завдань · 0 підтем
При центральному розтягу або стиску стержень змінює довжину. Для оцінювання цієї зміни використовують абсолютну поздовжню деформацію $\Delta l$ та відносну деформацію $\varepsilon$.
Абсолютна та відносна деформація
Абсолютна деформація — це різниця між кінцевою та початковою довжиною: $\Delta l=l-l_0$. При видовженні $\Delta l$ додатна, при скороченні — від’ємна. Відносна деформація визначається відношенням зміни довжини до початкової довжини: $\varepsilon=\Delta l/l_0$.
Деформація призматичного стержня
Для прямого призматичного стержня при центральному розтягу або стиску, якщо $N$, $E$ та $A$ сталі на ділянці й матеріал працює лінійно-пружно:
$$\Delta l=\frac{NL}{EA}.$$
- $\Delta l$ — зміна довжини стержня;
- $N$ — поздовжня сила;
- $L$ — початкова довжина ділянки;
- $E$ — модуль Юнга;
- $A$ — площа поперечного перерізу.
Відносна поздовжня деформація визначається як $\varepsilon=\Delta l/L$. Для ступінчастого стержня сумарну зміну довжини знаходять додаванням деформацій окремих ділянок: $\Delta l=\sum_i N_iL_i/(E_iA_i)$.
Добуток $EA$ називають осьовою жорсткістю перерізу. Зі збільшенням $E$ або $A$ деформація за однакових $N$ і $L$ зменшується, а зі збільшенням довжини $L$ — зростає.
Ступінчастий стержень
Якщо поздовжня сила, площа перерізу або модуль Юнга змінюються вздовж стержня, його розбивають на ділянки. Для кожної ділянки визначають власні $N_i$, $L_i$, $E_i$ та $A_i$, після чого алгебраїчно додають зміни довжини. Ділянки, що працюють на розтяг, дають додатний внесок, а на стиск — від’ємний.
Приклад
Сталевий стержень має $N=20$ кН, $L=1000$ мм, $A=200$ мм² та $E=200\,000$ МПа. Оскільки 1 МПа = 1 Н/мм², можна використовувати узгоджену систему Н і мм:
$$\Delta l=\frac{20000\cdot1000}{200000\cdot200}=0{,}5\ \text{мм}.$$
Отже, при розтягу стержень видовжиться на 0,5 мм.
Межі застосування
Формула $\Delta l=NL/(EA)$ у такому вигляді передбачає центральне осьове навантаження, лінійно-пружну роботу матеріалу та сталі $N$, $E$ й $A$ у межах розрахункової ділянки. Для змінних величин застосовують поділ на ділянки або інтегральну форму.