Джерела невизначеності моделі

Невизначеність FE-моделі походить не з одного джерела. Для коректної оцінки результату потрібно розділити variability реального об’єкта, нестачу знань про нього та numerical approximation.

Фізичні input

Material properties мають розкид; geometry містить manufacturing tolerances; loads змінюються в експлуатації; реальні supports/contact можуть відрізнятися від idealized boundary conditions. Ці фактори змінюють structural response навіть при однаковому solver setup.

Model-form uncertainty

Beam замість 3D solid, simplified contact, idealized material law або neglect певної physics — це assumptions математичної моделі. Refinement mesh не усуває похибку від неправильної model form.

Numerical uncertainty

Mesh size, timestep, convergence tolerances та solver settings створюють discretization/numerical error. Їх слід оцінювати через verification окремо від physical variability.

Aleatory та epistemic

Natural variability зазвичай описують probability distributions. Недостатнє знання можна зменшувати додатковими measurements, calibration або кращою physics model. У практичному аналізі джерела потрібно документувати окремо, а не об’єднувати в один невідомий «коефіцієнт запасу».